мови якими володів франко

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».

Разом із Богданом Тихолозом, директором Національного літературно-меморіального музею Івана Франка, та його дружиною, франкознавцем Наталею Тихолоз, пропонуємо підбірку цікавих та невідомих загалу фактів про Івана Яковича Франка. 1. Франко у цифрах. - 60 неповних років життя. - 40 років активної творчої праці. - володів 19-ма мовами. - 5-ма мовами писав власні твори (більшість – українською, цілу низку – німецькою, польською, російською, болгарською). - мав близько 100 псевдонімів (Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Non severus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова та багато ін.).

6. Володів 14 мовами. Поет, прозаїк, фольклорист, перекладач, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч. Сучасники називали його “академією в одній особі”. Про те, хто такий Іван Франко, нагадувати не варто. Постать українського генія, який володів 14-ма мовами і займався десятком різних видів творчої діяльності, повинна бути прикладом щоденного наслідування для кожного. Творча спадщина Франка вражає, а його працездатності дивуються найбільші трудоголіки сучасності. 27 серпня виповнюється рівно 160 років від дня народження Каменяра.

Франко-перекладач. Художній переклад - це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Іван Франко вільно володів 14 мовами, здійснив літературні переклади з 37 національних літератур майже 200 художніх текстів. Листувався з тогочасним поліглотом1, українцем кримськотатарського походження - Агатангелом Кримським (1871-1942), який знав майже 100 мов (шістдесятьма - писав і читав). 1Поліглот - знавець багатьох іноземних мов. Агатангел Кримський. Бейрут. Фото (1898).

Іван Франко – без перебільшення є одним із найгеніальніших українських письменників. Його творчий доробок надрукований у 50-ти томах, але дослідники стверджують, що це – чи не половина від спадщини, яка належить перу письменника, літературознавця, літературного критика, публіциста, перекладача, філософа, історика, етнографа. Іван Франко – багатогранна постать. Перші літературні спроби І. Франка належать до часів навчання в молодших класах Дрогобицької гімназії. Сама атмосфера навчання в гімназії сприяла пробудженню в нього інтересу до літератури. Зокрема класична система навчання передбачала виконання письмових завдань, наприклад вправ із польської, латинської, української мов.

Що ми знаємо про письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча Івана Франка? Те, що його називають 'українським каменярем'; те, що він написав 'Захара Беркута' та 'Борислав сміється', а його 'Вічного революціонера' вже багато років цитують відомі люди у всьому світі. Але цих фактів недостатньо, щоб розкрити постать відомого митця. Отож . 12 цікавих фактів із життя Івана Франка. 27 серпня 2019 Anna Shpilevska. Що ми знаємо про письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча Івана Франка? Те, що його називають "українським каменярем"; те, що він написав "Захара Беркута" та "Борислав сміється", а його "Вічного революціонера" вже багато років цитують відомі люди у всьому світі.

До дня народження Івана Франка ми підібрали найцікавіші та захопливі факти про життя всесвітньо відомого українського поета. Портал "Пустунчик". Захопливі факти про Івана Франка. «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь. Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя», — писав знаменитий Іван Франко, який висвітлив тим багаттям найтемніші куточки життя українського народу. Про найгарячіші факти з життя Франка, що змусять палати будь-яке серце, — читай у статті. 7 17 т. 0. Іван Франко — геніальна постать в українській літературі, взірець для наслідування та недосяжна вершина для найстаранніших працеголіків сьогодення.

Ранні роки Іван Франко народився 27 серпня 1856-го року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині, поблизу Борислава, в родині селянина-коваля. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас. Він жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці Дрогобича, нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні («У столярні»). Уже навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам’ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі; глибоко й на все життя засвоював зміст прочитаних книжок.

Іван Франко – єдиний український письменник, номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але він так її і не отримав, бо помер за кілька. За своє життя опанував 19 мов, з яких щонайменше п’ятьма регулярно писав твори. Українською він перекладав з 48 мов, що було однією з причин того щоб колеги називали його «академією в одній особі». За своє життя Іван Якович вигадав та використав чимало літературних псевдонімів і криптонімів (близько 100): підписував свої твори як Віршороб Голопупенко, Мирон, Живий, Джеджалик, Брут Хома, Кремінь тощо. Рано залишившись без батьків, молодий Франко заробляв на життя репетиторством, а згодом отримував гроші за свої твори, не працюючи на державній посаді.

Тут Франко навчився читати і писати німецькою і польською мовами. Українською мовою читати й писати навчив його дядько, материн брат, у якого жив хлопець. Після дворічного навчання в Ясениці-Сільній Іван Франко вчився в так званій нормальній школі в місті Дрогобичі. Тут вчилися переважно діти дрогобицьких міщан, а навчання велося німецькою мовою. Діти заможних батьків глузували з селянського простого одягу Івася. За вживання на уроках української мови учитель-чернець саджав його на задню, «ослячу», лаву. Франко також багато перекладав з німецької, грецької та польської мови. Коли Франко вчився в п’ятому класі, померла його мати. П’ятнадцятирічний хлопець, ще учень гімназії, залишився круглим сиротою.

Франко розглядав мову як живий організм, що постійно розвивається. ü У центрі уваги Франка були питання історії укр. літ. та мови 2-ї пол. ХІХ -- поч. ХХ ст. Франко завжди виступав на захист української мови як мови великого народу, що має право на власне духовне, культурне, економічне й державне життя. ü Він гостро критикував побутування й утвердження двомовності з боку австрійської влади; наголошував на тому, що двомовність є причиною внутрішнього роздвоєння людини. С. Ковалів добре володів методикою проведення бесіди, вважав, що ефективність бесіди залежить од її цілеспрямованості, від уміння вчителя звернути увагу дітей на головне, суттєве, зацікавити, викликати інтерес до навчання.

Своє навчання Іван Франко розпочав з початкової школи, що знаходилася в селі Ясениця-Сільна, потім навчався при василіанському монастирі, а далі вступив до Дрогобицької гімназії. По закінченню гімназії Іван Франко продовжив навчання у Львівському університету на філософському факультеті. Далі майбутній письменник продовжив навчання в Чернівецькому та Віденському університетах, адже батько завжди прагнув дати синові хорошу освіту. Все своє життя Іван Франко займався самоосвітою. Він вивчав твори не тільки українською мовою, а й європейськими. Завдяки творам Маркіяна Шашкевича та Тараса Шевченка, юнак захопився усною народною творчістю та виявив підвищений інтерес до української мови.

СТАТТЯ ДРУГА «Хто ми є і яка наша дорога» (основи національного виховання в родині Франків) © Наталя ТИХОЛОЗ ПОЧАТОК: ВИХОВАННЯ ЛЮБОВ'Ю (Із секретів пані Франкової) СТАТТЯ ПЕРША. «…Ведені люблячою рукою мами…» (Франчата у рідному домі: шляхи формування) Формування особистості нерозривно пов’язане з її національною самоідентифікацією. Важливу, вирішальну роль у цьому процесі відіграють рідна мова й культура. Здавалося б, щодо…

Іван Франко - перекладач. Іван Якович не тільки чудово писав твори а ще й перекладав їх. Серед перекладів Івана Яковича велике місце належить перекладам з античних літератур. Окремо хотілось би відзначити переклади І.Франка з англійської мови. Наскільки І. Франко цінив Шекспірові твори, свідчать хоча б спогади Марка Черемшини. Майбутній автор “Карбів” познайомився з І. Франком у Відні, згодом вони разом їхали поїздом і І. Франко взявся екзаменувати Марка Черемшину з Байрона і Шекспіра і зауважив, що від цих двох велетів починається взагалі література так, як право від римського права, а наука про національну економію від Адама Сміта.